У XV столітті готика як мистецький стиль починає втрачати свою актуальність у світі. Натомість, їй на зміну приходить епоха Відродження, французькою – Renaissance. Нова філософсько-культурна течія має виключний  вплив на уклад життя та мистецтво. Кардинальних змін зазнають також і погляди на архітектуру.

Розквіт Ренесансу в Україні припадає на XVI століття, і зокрема для Львова переламним стає 1527 рік. Саме в цьому році у місті відбулася одна з найбільших пожеж, яка поставила крапку на готичному вигляді міста і дала поштовх для втілення нових ідей в архітектурі. Окрім загальної тенденції повернення до античних форм, враховувалися також і недоліки попередніх конструкцій, які ми розглянемо нижче.

У 2018 році експозиція Підземелля Гарнізонного храму доповнилася новим експонатом – макетом ренесансної кам’яниці авторства Ігоря Качора та Любові Качор. Мініатюра відображає уніфікований варіант будинку часів епохи Відродження, і не є зменшеною копією якоїсь конкретної споруди. Автори макету відобразили більшість архітектурних елементів характерних для ренесансу.

До пожежі 1527 року у Львові найпопулярнішою конструкцією будинку був фахверковий каркас з мурованою основою, і саме нижні яруси і підвали, будовані з каменю або цегли, слугували основою для нового будівництва. Будівничі не розбирали залишки конструкцій а намагалися включити їх в новий проект. З цієї причини на перших поверхах ренесансних кам’яниць ми часто можемо побачити зондажі які відкривають нам готичні арки або цегляну кладку попередньої споруди.

У нових будівлях відчутно змінився зовнішній вигляд даху. На відміну від гостроверхого готичного перекриття ренесансна кам’яниця отримує заломлене до середини завершення  будівлі, так званий грабендах. Така форма робилася з врахуванням пожежонебезпеки фахверкових конструкцій, де під час пожежі дах швидко горів знизу вверх, а потім вогонь перекидався на сусідні будинки. У разі виникнення пожежі, грабендах провалювався в середину будівлі і не наносив шкоди сусіднім. Для додаткового убезпечення споруд які знаходилися поруч, по периметру даху добудовували брандмауери ­– стіни які відділяли перекриття кам’яниць одне від одного і також оберігали від потенційного вогню.

Оскільки нова форма даху не мала естетичного зовнішнього вигляду, особливого значення набуває аттик ­– фронтальна декоративна стінка що завершувала фасад будівлі і приховувала увігнуту конструкцію перекриття.

Для відведення опадів з чашоподібного даху на фасаді будівлі виводили  стічну трубу, яку часто стилізували під драконів чи інших міфічних істот.

Макет добре показує не тільки зовнішній вигляд кам’яниці, але й його внутрішній уклад: кухню, спальні, сходову клітку, внутрішнє подвір’я тощо. Також перед парадним входом зображений вхід у підвальну частину будівлі.

Для детальнішого ознайомлення з макетом запрошуємо відвідати Підземелля!

 

 

Автор: Арсеній Янович.