З давніх давен люди звертались з проханням про допомогу чи заступництво перед Богом до різних святих. Роль святих у житті християн важко переоцінити і це не дивно. Приклад життя християнських подвижників надихав багатьох людей, а факт досягнення ними святості давав надію. Адже святі були такими ж людьми, як і ми. Тому, раз вони змогли стати святими, значить це під силу й нам. Розмірковуючи в такий спосіб багато хто покидав мирське життя, присвячуючи його служінню Богу. Одним з таких був і святий Франциск Ксав’єр (лат. Franciscus Xaverius). Про його вівтар, який зберігся до наших днів і є одним з найстарших, збережених у храмі розповідає керівник Підземелля Гарнізонного храму Олег Друздєв.

Довідка:

Франциск Ксав’єр (часто пишуть Ксаверій) – народився 7 квітня 1506 р. у Хав’єрі (Наварра, Іспанія) у шляхетній сім’ї. Навчався у Паризькому університеті, де познайомився з святим Ігнатієм Лойолою. Під його впливом вирішує полишити мирське життя і стає одним з співзасновників Товариства Ісуса (єзуїтів). В 1540-их рр. на прохання португальців, Лойола скеровує Ксав’ра до їх колоній у східній Індонезії. Протягом 1546—1547 років він працював в регіоні Малакки серед народів тамтешніх островів. Та найвидатнішою його роботою, було місіонерство у Японії. Щоб зрозуміти ефективність праці Ксав’єра достатньо порівняти цифри кількості християн. Вже у 60-их рр. японських католиків було близько 10 тис. осіб, а до кінця століття, завдяки осередкам, які заклав св. Франциск їх налічувалось близько 50-60 тис.

Карта діяльності Франциска Ксав’єра

На жаль, суворий стиль життя, який проводив Франциск, дав про себе знати. Помер він у віці 46 роів, 3 грудня 1552 р. у Шанчуані (Китай). Похований у Гоа (Індія). Канонізований 12 березня 1622 р.

У Речі Посполитій культ святого Франциска набув популярності вже у XVII ст., після публікації листів Ксав’єра про Індію та східні країни. Деякі дослідники вважають, що саме під впливом цих листів, до лав єзуїтів вступало багато молоді, яку вабила романтика далеких місій. Можливо, під впливом прикладу св. Франциска свою діяльність й розпочав відомий львів’янин Міхал Боїм, який працював у Китаї.

Щодо Гарнізонного храму, то наявний на сьогодні вівтар святого вже третій по рахунку. Перший був зроблений ще у XVII ст., другий виконали коштом родини Яблоновських у XVIII ст., а вже цей вівтар виконалоли у XIX ст. Автор ікони – знаний митець свого часу Алоїзій Рейхан.