З його імені розпочинається мало не будь-яка розповідь про історію Гарнізонного храму. Байдуже чи це науковий текст чи розповідь гіда, чи навіть пост у соцмережах. Вважається, що саме його творчий геній дав Львову одну з перших пам’яток епохи бароко. Хоч про нього самого ми знаємо не вельми багато. Його ім’я Джакомо Бріано.

Кожен храм по-своєму унікальний. В кожну будівлю закладена своя думка, яка відображає світогляд людей, які її будували та можливості, якими вони користались. Саме тому, в архітектурі лежать багато ключів до розуміння життя людей минулого. Особливо, якщо мова йде про речі, які поєднували географічно віддалені краї. Однією з таких речей став стиль бароко, який у Львові репрезентований багатьма пам’ятками. Особливе місце серед них належить Гарнізонному храму, який постав на початку XVII ст. зусиллями багатьох людей, серед яких був і герой сьогоднішнього допису, італієць Джакомо Бріано.

Народився Джакомо Бріано в італійському місті Модена у 1589 р. Тут він й отримав базову професійну освіту з якою вступив до новіціату Товариства Ісуса у 1607 р. Маючи неабиякий хист до архітектури (до слова, його брат теж був архітектором) вже через 4 роки, отримує доручення від Генерала Т.І. Клаудіо Аквавіви займатися проектуванням єзуїтських колегій. Першу серйозну роботу Бріано отримав вже 1613 р., коли очолив будівництво колегії у Кастільйоне-делле-Стів’єре (звідки, до слова, походив єзуїт Алойзій Гонзага, про якого ми згадаємо в іншому дописі). Опісля бере участь у будівництві колегії в Мірандолі (Італія). 1616 р. його делегують до Речі Посполитої. Тут, найперше, він проектує колегію в Луцьку. Паралельно з цим, у 1619 р. він приїздить до Львова, щоб керувати будівництвом місцевої колегії. Цей період його діяльності досі залишається доволі дискусійним. Практично всі довідники, путівники та інші науково-популярні матеріали в один голос називають саме Бріано архітектором львівського єзуїтського комплексу. Хоч, як Ви вже зауважили, до міста він прибув через 9 років після початку будівництва сучасного Гарнізонного храму (будівля колегії – окрема тема). Відповідно, первинний проект будівництва мав іншого автора, ім’я якого на сьогодні не встановлене. Тим не менше, зважаючи на повільний процес будівництва, Бріано вирішив внести свої корективи. Він розробив більше 10 різних проектів, як би мав виглядати єзуїтський комплекс у Львові. Більшість з них збереглись до наших днів. Знаходяться вони у колекціях галереї Альбертіна (Відень, Австрія) та дослідницького інституту Гетті (Лос-Анджелес, США). Навіть суто візуальний аналіз цих планів дає можливість спростувати одну з найбільш поширених тез про нібито обов’язкове копіювання єзуїтами в будівництві стилю храму Іль Джезу. Насправді, як можна побачити на рисунках, варіантів як би міг виглядати львівський храм та колегія було більш ніж достатньо. Однак, далеко не все втілилось (наприклад храм так і не отримав купол тощо). В першу чергу, через те, що Бріано недовго працював у Львові (спершу в 1619-21 рр., а згодом в 1630их тобто після завершення основних робіт). Звісно, є у львівського храму й «почерк» героя цієї розповіді, та все ж мусимо визнати, що сам Джакомо був лише одним з архітекторів.

Львів та Луцьк не були єдиними місцями, де творив Бріано. Його творчий геній долучився до робіт над єзуїтськими осередками у Сандомирі, Любліні та ряду інших міст. В 20-х рр. він на деякий час, знову повернувся до Італії, де працював у Мантуї, Фераррі та Буссето, а також у Трієсті. А вже 1630 р. на запрошення Анни Алоїзи Ходкевич знову повернувся до Речі Посполитої для будівництва єзуїтської колегії в Острозі. Правда його конфліктна натура завадила реалізувати цей проект. Опісля цього, Бріано відправився до Хорватії, де спроектував костел св. Віта.

Читаючи цей текст, у Вас могло скластись враження, що Бріано мав дуже активне життя з багатьма проектами. Насправді, багато дослідників вважають, що він доволі мало мав проектів і більшість з них не завершував самостійно, постійно змінюючи місце праці. Виною цьому був доволі складний характер, який призводив до частих конфліктів. Тим не менше, знавці архітектури відзначають творчий геній Бріано, який проявлявся у вмінні до деталей продумувати проекти, які мали в собі головні риси мистецтва північної Італії. Саме тому, його студії над його творчістю є дуже важливі для розуміння культурних взаємовідносин наших терен з загальноєвропейськими тенденціями.