З давнього часу традиційним є зображувати на храмах святих покровителів різних ділянок життя. І це може бути, як у вигляді розписів так і у вигляді скульптур чи барельєфів.

Найчастіше зустрічаються скульптурні композиції, так як вони більш довговічніші та не так піддаються до дії зовнішніх природних чинників. Відповідно «багаті» храми мали змогу собі дозволити, замовити у скульпторів, більші, красивіші скульптури, а менші храми могли і взагалі мати фасади без оздоблення і зосередитись більше на інтер’єрному просторі.

Скульптури чи барельєфи завжди були християнської тематики, але мали тематичні поділи:

  1. зображення сцен чи фігур яким є присвята храму;
  2. загально християнські тематичні сюжети або святі, які до посвяти храму жодного стосунку не мають, хоча і можуть містити епізоди з життя того кому присвячений храм;
  3. святі чернечого ордену (якщо храм монастирський або належить одному з монарших орденів);
  4. святі-покровителі головних меценатів храму або «територіальні» святі.

Якщо взяти до прикладу Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла (колишній костел єзуїтів) то фасад є досить багато прикрашений скульптурами різного періоду, а також одним барельєфом 17 ст. Забігаючи наперед, треба сказати, що якраз це той випадок коли на храмі не має святих покровителів храму.

Перше оздоблення з’явилося на святині в першій половині 17 ст. На самому верху в тимпані є барельєф «Агнця Божого». Це один із символів Ісуса Христа і відносить нас до згадки в Євангелії від Івана: «Оце Агнець Божий, що бере на Себе гріх світу!» (Ів. 1:29). Так як колись храм належав отцям ордену єзуїтів (офіційна назва Товариство Ісуса), то символіка Христа є досить багато представлена, як в інтер’єрі, так і в екстер’єрі. До найбільш поширених символів, що трапляються в храмі це монограми IHS, які до слова, також є  головними фігурами їхнього герба. Таким чином, «Агнець Божий» має демонструвати, що главою Церкви є Ісус, який через свою жертовність віддав себе на смерть.

Верхні чотири скульптури розташовуються у два ряди. У верхньому ряді постаті Богородиці та Архангела Гавриїла утворюють композицію сцени «Благовіщеня». У християнському вченні це блага вістка від архангела Гавриїла до Діви Марії про те, що вона непорочно зачне від Святого Духа і народить Сина Божого та Месію. У католицькій традиції має найвищий статус свята.

У нижньому ряді є постаті святих, одних із покровителів Польщі – Станіслава Щепанівського та Войцеха. Також серед інших святих-патронів Польщі є Богородиця, святий Флоріан та Йосафат Кунцевич.

В нижній частині храму, також у два ряди, архітектори запланували і зробили ніші для наступних фігур. Але за нез’ясованих причин вони були поставлені тільки в 19 столітті. Саме долішні скульптури святих демонструють нам орденську приналежність храму. Всі постаті це єзуїти, які жили в різний період і в різних державних утвореннях. Як і верхні фігури, вони також мають свій поділ. У верхньому ряді присутні скульптури найвідоміших і найшановніших єзуїтів, засновників цього Товариства – святих Ігнатія Лойолу та Франциска Ксав’єра. В кожному храмі ордену єзуїтів, ці святі є обов’язково присутні. В нашому храмі, інтер’єр який багатий на розписи, є декілька сцен з життя цих святих, а також наявні вівтарі та окремі скульптури.

І у самому нижньому ряді, знову ж таки, присутні святі покровителі Польщі, але цього разу вони  мають приналежність до Товариства Ісуса. Якщо святий Станіслав Костка (його зображають з дитятком на руках) є першим святим з території Польщі і він репрезентує країну, то Анджей Боболя є досить контраверсійною постаттю і не дуже добре сприймався православними.

Окрім скульптур та барельєфу на храмі присутні маскарони ангелів та медальйони з анаграмами Ісуса та Марії. На бокових обелісках височать стилізовані лілії що є атрибутом Богородиці. І як завше у всіх християнських храмах незалежно від конфесії найвище знаходиться хрест. «Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам» (Марка 11:24).

 

Автор: Тарас Завадовський.

 

Натисність на фото.

Фото: Марії Гусар.