Період XIII ст. в історії Галицько-Волинської князівства був вельми буремним часом. Смерть Романа Мстиславовича – творця держави, при малолітніх синах – Данилу та Васильку, зумовив початок боротьби за його спадщину між сусідніми князями Русі, Угорщини та Польщі. Фактично, від 1205 до 1230-их рр. тривала боротьба між прихильниками законних володарів (а з подорослішанням й під їх орудою) та претендентами на їх володіння.

Після утвердження правління Данила Романовича (в літературі часто, помилково названого “Галицьким”), територія Галицько-Волинської держави розрослася і станом на 1240 р. включала в себе навіть Київ з прилеглими територіями. Однак, початок т.зв. “монголо-татарського нашестя” та непевність західних кордонів, зумовила необхідність  побудови широкої мережі оборонних укріплень. Вагомою частиної якої було містобудування, внаслідок якого до “міських норм” були приведені поселення, які отримали назву Львів.

Одним з елементів підвищення обороноздатності поселень стало будівництво опорно-спостережних пунктів – “стовпів”, одним з яких стала вежа у с. Стоп’є,що за 8 км. від сучасного м. Хелм (літописний Холм – столиця Данила Романовича). Даний об’єкт є найдавнішою мурованою пам’яткою сучасної Східної Польщі, історія якої сягає XIII ст.

Вежа у Столп’є. Сучасний вигляд.

Незважаючи на всі досягнення сучасної науки, досі ця вежа є однією з найбільш недосліджених пам’яток княжого часу. Звідси розмаїття версій щодо її використання. Деякі польські дослідники схильні вважати, що її використовували в якості своєрідного монастиря, де могла перебувати дружина Романа Мстиславовича по його смерті. Однак, львівський науковець Володимир Александрович слушно довів необгрунтованість польського погляду [дет. тут] Найбільш вірогідною, з точки зору практики використання, версією є власне оборонні функції. Найближчою аналогією до цієї вежі є,в певному сенсі, німецькі “бурги” – військові поселення, які з часом “обростали” господарськими поселеннями, які, з часом, “переростали” в міста. Як і німецькі варіації, вежа у Столп’є була частиною самодостатнього оборонного комплексу, як це показано на мал. 1. Очевидно, що вона центральним об’єктом, де містився гарнізон. Так як практика щоденного життя вимагала наявності різного характеру будівель, скоріш за все у вежі знаходилась й каплиця. Верх вежі виконував спостережну функцію, від так в разі нападу, противник міг бути поміченим на певній дистанції. До вежі примикали дерев’яні укріплення, які в комплексі складали фортечні укріплення.

Мал. 1.
Ймовірний вигляд комплексу в Столп’є.

На жаль,більш детальної інформації, на даний час, немає. Однак, незважаючи на це, наявність цієї вежі в залі історії княжого Львова покликаний ілюструвати: а) невиправданість теорій про відсутність мурованого будівництва у княжий час; б) широку оборонну політику короля Данила у рамках якої Львів був приведений князем Левом до “норм” міста.

Запрошуємо оглянути макет вежі у Столп’є, авторства Ігоря та Любові Качор!