Монастир бенедиктинок у Львові – перший жіночий монастир на руських землях Королівства Польського. Про його історію у цьому дописі розповість к.і.н., завідувач відділу культурно-просвітницької роботи Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Назарій Лоштин
Фундація монастиря відбулась у 1595 р. Адамом та Катериною Сапоровськими, а у 1596 р. монастир був освячений архієпископом Яном Димітром Соліковським. У середині XVII ст. у монастирі перебувало 20 черниць.
Після Першого поділу Речі Посполитої виникла загроза для закриття монастиря. Цісарський декрет від 25 липня 1782 р. передбачав можливість подальшого існування монастиря лише за умови, що при монастирі буде діяти школа з німецькою мовою викладання. Така школа була заснована у 1784 р., і була першою публічною школою для дівчат у Львові. У 1870 р. школа стала восьмикласною, у 1900 р. перетворена на п’тикласну виділову, у 1934 р. – на чотирирічну гімназію.
У австрійські часи проблемою для монастирю було затвердження настоятельниці обителі. Її мусив затвердити архієпископ, а Губернаторське управління лише підтверджувало цю посаду. За це монастир повинен був сплатити певну суму (у 1804 р. – 3 тис. флоринів). І лише у 1815 р. монастир було звільнено від обов’язку такої оплати.
Найбільша кількість черниць у монастирі була у першій половині XVII ст. Зокрема, у 1615 р. їх було 58, тоді як станом на час Першого поділу Речі Посполитої – лише 25.
На користь монастиря були зроблені великі пожерти, окрім того, обитель мала великі маєтності. У 1599 р. Криштоф Стадніцький надав на користь монастиря нерухомість на Краківському передмісті. Одразу після фундації монастиря на його користь передано маєтності у Хлібичині, Михалкові, Ключові та Шепарівці. У 1605 р. села Хлібичин та Михалків обміняні на село Лисиничі під Львовом, а у 1613 р. отримали, й частково викупили село Домбровиця (Дубровиця). Окрім цих сіл, до сер. XVII ст. монастирю вже належали села Раковець, Кугаїв, Вовків, Загір’я. У 1693 р. у власність монастиря перейшло село Горпин. Також, у часи правління короля Михайла Корибута Вишневецького, монастир отримав право варити пиво у трьох пивоварнях.
Монастир був закритий після остаточного встановлення радянської влади у Львові. Останні бенедиктини покинули Львів у травні 1946 р., і виїхали до Крешова у Польщі.
Нині монастирський комплекс належить згромадженню сестер студиток і називається Храм Усіх Святих і монастир Покрови Пресвятої Богородиці сестер студиток. При монастирі діє школа святої Софії.