Реставрація – надзвичайно цікава але й надзвичайно складна справа. Адже намалювати щось нове це завжди легше, ніж зберегти і відновити «так як було» старовинне. Для такої роботи потрібні серйозні навики навіть в наші дні, не говорячи вже про давніші часи. Мабуть тому історія зберегла багато імен керівників чи виконавців реставраційних та інших художніх робіт у пам’ятках архітектури. Для Гарнізонного храму однією з таких осіб, які залишили про себе згадку в мистецькому оздоблені є Єжи Яніш.

Народився майбутній художник та виконавець реставрації розписів у Гарнізонному храмі, 19 квітня 1901 р. у Городку. З малечку виявив зацікавлення у мистецтві, тому батьки організували йому приватні уроки у знаної, на свій час, художниці Софії Альбіновської. У 1921 р. Єжи поступив на навчання у Львівську художньо-промислову школу, де його вчителем був Казімєж Ціхульський. По завершенні студій у Львові, в 1924 р. поїхав на річне навчання до Парижу, куди повернувся у 1928 р. Тут він вивчав тему реставрації монументального мистецтва, яка незабаром йому пригодилась. Після закордонних студій повернувся до Львова, де став співзасновником авангардистського угрупування митців «Артес». Ця група функціонувала у місті протягом 1929-1935 рр. і провела ряд мистецьких виставок відповідного спрямування. До речі, до складу Артесу входили й українські митці, такі як Роман Сельський, Павло Ковжун та Леопольд Левицький. Загалом, «Артес» провів 13 виставок у різних містах тодішньої Польщі.

Сам Єжи жив активним мистецьким життям, що можна побачити по кількості його творів. Та найбільш важливою, для нас, є його праця в Гарнізонному храмі. 1933 р. його було запрошено для праці над фресками у вівтарі храму. Суть робіт була достатньо цікавою. Попередня реставрація, яку виконували у 1879 р. створила багато проблем. Було пошкоджено багато розписів, змінено кольористику тощо. Тому протягом липня-вересня 1933 р. Єжи разом з іншими працівниками здійснив останню передвоєну реставрацію вівтарної частини фресок. Роботи мали тривати в два етапи. Перший: липень-вересень 1933 р., другий був призначений на кін.30-их рр. Але, як ми знаємо, цьому завадила війна. На пам’ять про його роботу, на склепінні залишився його авторський підпис, який Ви можете побачити на фото.

Сам Єжи з початком Другої світової війни переїхав до Кракова, а згодом до Варшави, де й помер 2 липня 1962 р.

 

Праці Єжи Яніша