Орган храму – це те, на що звертав увагу, мабуть, кожен, хто хоч раз побував у Гарнізонному храмі. Кілька слів про його історію Ви зможете прочитати у цьому пості.
Перші відомості про орган у храмі відносяться вже до 1644 р., коли на побудову інструменту 2300 зл. пожертвувала п. Гроховська. Протягом наступних років його періодично ремонтували. Під час пожежі 1734 р., найбільш ймовірно, орган згорів, оскільки у записах з середини XVIII ст. фігурують дані про побудову нового. Власне з цим інструментом і пов’язана творчість одного з знаних, у свій час, композитора-єзуїта Яна-Пйотра Габермана, який певний час перебував у Львові. Що цікаво, храм єзуїтів мав не один орган. Ще один, але менший, інструмент стояв над каплицею св. Станіслава Костки і використовувався учасниками учнівських содаліцій для окремих відправ біля вівтаря цього святого. Однак, доля цього інструменту, на даний час, невідома.
Період XIX ст. позначився рядом перебудов. Зокрема роботи проводились у 1878 та 1882-89 рр., в результаті яких орган набув сучасного вигляду. Проект реконструкції інструменту розробляла фабрика Яна Слівінського, однак роботи виконала інша організація, яка належала Ігнатію Жебровському. В результаті зусиль храм отримав 24-ох регістерний орган, серед яких був й рідкісний «військовий» регістр «Gvardian», що мав у висоту 16 футів (близько 4,9 м.) і надавав духового звучання інструменту.
Саме завдяки ньому, звучання єзуїтського органу характеризували як наближене до військового оркестру. Інші труби були вдвічі вищими (32 фути або 9,75 м.). Сам орган складається з трьох частин: органної шафи, міхів та пульту гри. Основна частина розташована над входом до храму і займає весь простір музичного хору. Головний міх розташований зліва у перетині між музичним хором та лівою емпорою. Електровентилятор, який подавав повітря, знаходився поруч у простінку сходової клітки та з’єднувався з міхами через дерев’яний повітряний канал. Головний повітряний канал знаходиться на рівні підлоги вздовж всієї органної шафи. Під центральною секцією органної шафи встановлений компенсаційний міх. Пульт гри – двомануальний з педальною клавіатурою, знаходиться окремо перед органом.
Оздоба: дві фігури ангелів ліворуч і праворуч центральної секції. На краях головної органної шафи дві більші скульптури: ліворуч – цар Давид Псалмоспівець, праворуч – св. Цецилія покровителька органістів.
Останні ремонтні роботи були виконані протягом 1933-34 рр., коли майстром Валентином Якуб’яком було оновлено позолоту органу та у червні 1939 р., коли Кароль Олісевич здійснив чистку та налаштування інструменту. З 1946 р. орган не використовувався. 1951 р. облвиконком, за клопотанням Ради міністрів УРСР, розпорядився передати Московському театру драми орган храму. На щастя, безуспішно. Протягом радянського періоду він був значно пошкоджений і на даний час потребує ґрунтовної реставрації.
Поруч органу в лівій еморі знаходиться невелика каплиця, яка була заклеєна, ймовірно при закритті храму, різними газетами та записами. Згідно досліджень проф. Анджея Бетлея, розписи каплиці зображають сцени «Оплакування Христа»(праворуч) та «Бичування Христа»(ліворуч).
Детальніше про цей орган та інші елементи оздоби храму Ви зможете дізнатись з путівника, який незабаром вийде друком :)