15 грудня 2017 р. всі бажаючі зможуть побачити відреставровані фрески у вівтарній частині Гарнізонного храму, авторства Франциска Екштайна. З цієї нагоди пропонуємо Вам ознайомитись з самою персоною знаного, на свій час, маляра.

Францішек-Григорій-Ігнацій Екштайн (чес. František Řehoř Ignác Eckstein) народився 1689 р. в с. Жідовіце поруч міста Жатець у Моравії (Чехія). Першу художню освіту здобув у майстерні Міхаеля Венцля Халбакса, який працював над оздобою Штернбергського палацу в Празі. 1708 р. Франц переїздить до Риму, де вперше грунтовно знайомиться з Товариством Ісуса, до якого належав його вчитель Андреа дель Поццо (1642-1709). Саме в нього, молодий чех навчився майстерності ілюзіоністських розписів, притаманних епосі барокко. Сам майстер довів свою умілість роботою над розписами храму Святого Ігнатія у Римі, який вважається одним з найвідоміших зразків цієї мистецької епохи.

Після повернення з італійської мандрівки, 1711 р. Франциск одружився. Його обраницею стала Варвара Анну (Annou), яка народила йому 12 дітей: 7 синів та 5 дочок, одним з яких був і продовжувач його  справи – Себастьян. Першою відомою роботою Францішека стали розписи каплиці св. Павла у замку Пернштейн, який знаходиться у 40 км. від м. Брно у 1716 р. Вже незабаром йому запропонували іншу, не менш цікаву та важливу роботу. Замовниками стали власники замку в Мілотіце, де він протягом 1724-25 рр. виконав розписи головної зали.

Розписи замку в Мілотіце. Сучасний стан.

В середині 20-их рр. розпочинається “церковний” період його творчості, пов’язаний, спершу з францисканцями, а згодом і з піярами. Зв’язки з монахами та репутація доброго фахівця, приводять Франциска до Кракова. Тут він займається розписами пресвітерію місцевого костелу Преображення Господнього ордену піярів. Під кінець 1727 р. Франциск повертається до Моравії, де протягом 1728-1730 р. виконує дві роботи: розписи замкової каплиці біля м. Опава і паралельно з цим виконує роботи для єзуїтського костелу св. Войцеха (згодом св. Юрія). Через три роки (1733 р.) Екштайн повертається до Кракова для робіт на склепінні у вищезгаданому костелі піярів.

Опава. Костел св. Войциха. Сучасний стан.

1734 р. у зв’язку з пожежею, яка нанесла колосальної шкоди місцевому храму, львівський осередок Товариства Ісуса розпочинає пошуки майстрів для віднови інтер’єрів. Тоді ж, за рекомендацією моравських єзуїтів, львівські звертаються вперше до Франциска. Хоча, на наш погляд, більш імовірною є версія про наполягання з боку Ельжбети Потоцької-Щучини, яка оплатила розписи і була ознайомлена з творчістю Екштайна до цього (саме тому, її портрет розмістили на карнизі храму одразу навпроти зображення фундаторки святині – Ельжбети Сенявської). Однак, на заваді домовленості стає єпископ-суфраган Самуель Гловінські. Владика не надто любив Товариство, тому доволі легко підтримав протестацію цеху львівських малярів проти залучення фахівців не з їх середовища. Поки тривали ці суперечки, Екштайн встиг виконати розписи в костелі св. Миколая та каплиці св. Якуба у Брно. Зважаючи на значний послужний список, чеського маляра мав намір запросити для робіт у костелі в Боцьках (нині – Більський повіт Підляського воєводства) Йозеф Францішек Сапєга. Однак, львівські єзуїти виявились хитрішими і попросту швидше відправили по майстра людей до Вроцлава (де він, на той час перебував), які привезли його до Львова.

Більшість дослідників, схиляються до думки, що свою роботу над центральною навою, Екштайн розпочав у липні 1738 р. Завершив через 2 роки – 1740 р. Очевидно, що він встиг, бодай частково, докластись і до розписів бічних нав. Але, цю справу перервала смерть у 1741 р. Подальші роботи виконував його син – Себастьян, роботи якого, за свідченням тогочасних хроністів, не могли зрвінятись з батьковими. Помер Франциск у Львові, хоч досі достеменне місце поховання невідоме.

Опис його робіт у львівському храмі Ви зможете прочитати тут.

Література для ознайомлення:

  1. Lukešová H. František Řehoř Ignác Eckstein a jeho dílo v K rakově a ve Lvově / Helena Lukešová. // OPUSCULA HISTORIAE ARTIUM. – 2009. – №53. – С. 83–123;
  2. Hryszko B. Zeuxis Moravici. Przyczynek do badań nad twórczością Franciszka Ecksteina na Śląsku Opawskim, w Krakowie i we Lwowie [Електронний ресурс] / Barbara Hryszko // Między Wrocławiem a Lwowem. Sztuka na Śląsku, w Małopolsce i na Rusi Koronnej w czasach nowożytnych.. – 2011. – Режим доступу до ресурсу: https://archiv.ub.uni-heidelberg.de/artdok/5302/1/Hryszko_Zeuxis_Moravici_2011.pdf.

Кілька архівних фото вже відреставрованих фресок: