Вшановування Богородиці займає одне з чільних місць у духовних практиках Католицької Церкви. Видимим підтвердженням цього є достатньо велика кількість зображень Матері Божої у церквах. Для прикладу, у сучасному Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла до 1946 р. було дві ікони, одна скульптура та кілька зображень, виконаних на фресках. Крім цього, вшановування Богородиці виражалось у існуванні Марійських Конгрегацій – харатативних, за характером діяльності, об’єднань мирян духовний супровід яких здійснювали єзуїти. В схожому форматі до кінця XVIII ст. діяли й учнівські товариства (Содаліції), які діяли при єзуїтських колегіях. Очевидно, своєрідним «центром» таких організацій була певна святиня з зображенням Богородиці. У львівському екс-костелі єзуїтів таку роль виконувала ікона Матері Божої Утішительки.
Історіографія даної ікони є цілком самостійною темою для дослідження, тому обмежимось лише ключовими фактами. Даний образ є однією з копій однієї з найшановнішої у Римо-католицькій Церкві ікони Salus Populi Romani (Спасіння народу римського) з базиліки Санта Марія Маджоре у Римі. У червні 1569 р. папа Пій V дав дозвіл на виготовлення копій цього образу. В історіографії певний час побутувала дискусія щодо кількості цих копій. Для прикладу, один з класиків «єзуїтського» історіописання о. Ян Сиганський стверджував, що було виготовлено всього 5 копій, одна з яких потрапила до Львова. Натомість сучасні дослідники-єзуїти виявили, що копій було значно більше і тільки на терени Польщі потрапило 15 образів. Один з них був відправлений до Ярославської колегії, а звідки на поч. XVII ст. переданий до Львова. Тут за короткий час, ця ікона стала однією з головних святинь єзуїтського костелу св. Петра і Павла навколо якої гуртувались члени Марійських Содаліцій та конгрегацій міщан. Про зростання рівня популярності львівської ікони свідчать часті візити перших осіб держави, серед яких королі Ян ІІ Казимир, Ян ІІІ Собеський, гетьмани Стефан Чарнецький, Станіслав Ян Яблоновський та ряд інших, відомих осіб. У XVIII ст. було зафіксовано факт чудотворного зцілення хворого в результаті молитв перед цієї іконою. Мова йде про майбутнього канцлера та сенатора Речі Посполитої Яна-Станіслава Яблоновського. З огляду на це та, можливо, ряд інших, поки невстановлених фактів, у ХІХ ст. львівським латинським архієпископом Франциском Піштеком цю ікону було проголошено чудотворною.
На початку ХХ ст. з нагоди 50-ліття проголошення догмату про Непорочне Зачаття Діви Марії, було висунуто ідею про коронацію ікони Богородиці Утішительки. Ця думка була втілена в життя 28 травня 1905 р. Так образ Матері Божої з львівського костелу єзуїтів став однією з 5 коронованих ікон у Львові.
З появою Другої Речі Посполитої важливого значення набули ювілейні дати, які мали б підкреслити патріотичні та релігійні цінності нації. У 1926 р. З нагоди 270-ї річниці проголошення Богородиці королевою Польщі (нагадаємо, відбулось це перед образом в костелі єзуїтів) єзуїтами була висунута ідея мозаїки з зображенням Матері Божої Утішительки на фасаді храму. Проект виготовив проф. Зигмунд Харланд та презентував його навіть на кількох виставках. Про вигляд мозаїки збереглось небагато відомостей, однією з них є опис, поданий в протоколі засідання комісії, яка займалась цією справою. Аналіз протоколу свідчить про наявність певних відмінностей у поглядах між настоятелем єзуїтів та комісією щодо вигляду самої мозаїки. Очевидно, було кілька варіацій реалізації проекту. Однак, всі були нівельовані. Як свідчить протокол засідання Окружної Комісії Консерваторів від 27 квітня 1926 р., ідея мозаїки була «занедбана суперіором через несхожість обличчя М.Б. [Матері Божої], що було важливою умовою при замовленні проекту». Відповідно, ідея мозаїки на боковому фасаді храму з сторони пл. Св. Духа (тепер Івана Підкови) так і не була реалізована.
Протокол засідання Членів Комісії Консерваторів та експертів, яке відбулось дня 9 березня 1926 р. відомий у трьох екземплярах. Два знаходяться у фондах львівської Національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника, де зберігаються документи Управління консервації Львівського воєводства. Інший – у фондах Державного архіву Львівської області. Важливість цього протоколу полягає у можливості візуалізувати проект мозаїки, адже опис поданий у документі досить детальний. З огляду на це подаємо протокол мовою оригіналу та дослівний переклад українською.
Protokol
posiedzienia Członkow Komisji Konserwatorskiej i rzecoznawców odbytego dn. 9.marca 1926 u PW. Ks. Superjora O.O. Jezuitow, w sprawie projektu mozajkowego obrazu M.B. Cudownej, sporządzonego przez inz. archit. Zygmunda Harlanda, a przeznaczonego na zewnętrzna ścianę kościoła ob. Izby Skarbowey.
Obecni: Superjor O.O. Jezuitow Ks. Mieloch
O.O. Piątek.
Prof. Dr. Władysław Podlacha, Prof.Inż. archit. Witold Minkiewicz, Konserwator Dr. Jozef Piotrowski, Inż. archit. Zygmund Harland, Prof. art. mal.
Rozwadowski, Prof.art.mal. Gajewski, P.p. Inż.archit. Michał Łużecki i wizytator art.mal. Antoni Stefanowicz, wyrazili swą opinję za pośrednictwem O.O. Superjora.
Po dłuższej dyskusji szczegołowej ustalono następujące zmiany omawianego projektu:
1/ Duch św. w postaci gołębia u szczytu obrazu winien być wykonany w tonach białych, a nie srebrnych,
2/ Kręgi obłokow otaczające Ducha św. wykonać w tonach jaśniejszych, o konturach delikatniejszych,
3/ Korony na głowach M.B. i Chrystuska bogaciej ozdobić, obręcz korony Jezuska rozszeryć,
4/ Twarz M.B. zbliżyć w podobienstwie i sylwecie do oryginału, zmienić rysunek nosa i ust,
5/ Palce M.B. i Jezuska poprawić w rysunku według projektu kalkowego, jednakże z zachowaniem stylizacji i zaznaczeniem kształtow wysubtelnionych, nierealnych,
6/ Wykonacz fałd podłużny/pionowy/ przy zgjęciu ręki M.B.,
7/ Zmienić rysunek twarzy aniołow w kierunku bardziej realnym przy zachowaniu stylizacji.
Projekt przekomponowany w myśl powyższych wskazowek ma być przedłożony Komisji do ponowego zaopinijowania dnia 23.marca b.r., ktora zbierze się wtym celu o godz. 3.5. popoł. u P.T. Ks. Superiora O.O. Jezuitow.
Примітка. Ручкою у верхньому лівому куті дописана дата «16/3 26» (16 березня 1926 року.)
Дослівний переклад з збереженням пунктуації оригіналу.
Протокол
засідання Членів Комісії Консерваторів та експертів, яке відбулось дня 9 березня 1926 р. у Превелебного отця Суперіора о. Єзуїтів, у справі проекту мозаїки Чудотворного образу Матері Божої, підготованого інженером-архітектором Зигмундом Харландом та призначеного для зовнішньої стіни зовнішньої стіни костелу з сторони Податкового управління.
Присутні: Суперіор о. Єзуїтів о. Мєлох
о. Пйонтек.
Проф. Др. Владислав Подлаха, Проф. Інж. архіт. Вітольд Мінкевич, Консерватор Др. Йозеф Пйотровський, Інж. архіт. Зигмунд Харланд, Проф. мист. Розвадовський, Проф. мист. Гаєвський, П.п. Інж.архіт. Міхал Лужецький і візитатор мист. Антоній Стефанович, які висловили свої думки у присутності о. Суперіора.
По певному часі дискусії домовлено про наступні зміни до існуючого проекту:
- Св. Дух у постаті голуба в щиті образу повинен бути виконаний у білих тонах, а не срібних,
- Зображення хмар [дослівно: «кола хмар»], які оточують св.. Духа, виконати у світліших тонах з більш тонкими контурами,
- Корони на головах М.Б. [Матері Божої] та Христа оздобити ще більше, обруч корони Ісусика розширити,
- Обличчя М.Б. [Матері Божої] наблизити у вигляді та стилі до оригіналу, змінити рисунок носа та уст,
- Пальці М.Б. [Матері Божої] та Ісусика поправити в рисунку згідно робочого проекту, водночас з збереженням стилізації та позначення тонких, нереальних форм,
- Зробити складку поздовжню/вертикальну/ при згині руки М.Б. [Матері Божої],
- Змінити рисунок облич ангелів у більш реалістичному напрямі з збереженням стилізації.
Проект підготовлений згідно вищевказаних вказівок має бути представлений Комісії, до нового розгляду дня 23.березня. ц.р., яка збереться з цією метою в годині 3.5 пополудні у П.Т. Суперіора о. Єзуїтів.
Автор тексту: Олег Друздєв.